novohradvolynskyi.misto.online http://novohradvolynskyi.misto.online en-US http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss socportals@mediacolo.com РГК приступила к транспортировке газоводородной смеси на пяти экспериментальных газопроводах Региональная Газовая Компания впервые в Украине приступила к тестовой транспортировке смеси водорода и природного газа на закрытых участках газораспределительной системы в пяти областях страны. Цель проекта – модернизация газовых сетей с учетом современных объемов потребления и новых экологичных видов энергии. РГК приступила к первому в Украине проекту, который позволит использовать газотранспортную инфраструктуру для транспортировки чистых видов энергии. К ним относится «зеленый» водород, который производят с помощью электроэнергии из возобновляемых источников энергии (солнечные и ветряные ЭС) – в Европе эта технология известна как Power-to-Gas.    «Сейчас энергетика на пороге революции, когда чистые виды энергии вытесняют углеродные энергоносители. Это следует учесть при модернизации нашей газовой инфраструктуры - она должна быть готова к транспортировке новых, чистых видов энергии, среди которых и «зеленый» водород. Поэтому в этом году мы начали проект по тестовой транспортировке водорода», - сказал директор РГК Олег Никоноров на Украинском энергетическом форуме в Киеве. В проекте задействованы пять экспериментальных полигонов в Волынской, Днепропетровской, Житомирской, Ивано-Франковской и Харьковской областях. На них специалисты РГК совместно с учеными Национальной академии наук Украины и Ивано-Франковского национального технического университета нефти и газа протестируют влияние водорода на все элементы газовой инфраструктуры. Для этого будут использованы смеси природного газа с водородом в концентрациях от 2% до 100%. Такми образом Украина выйдет на уровень ведущих европейских проектов формата Power-to-Gas, которые уже действуют в Великобритании, Германии и Нидерландах. Сейчас в Европе изучают особенности транспортировки смеси природного газа и водорода в концентрации до 20%. В рамках European Green Deal в странах Евросоюза стартовали уже более десятка проектов Power-to-Gas, когда «зеленый» водород транспортируют в действующих газопроводах в смеси с природным газом.   Использование «зеленого» водорода в масштабах газотранспортной системы Украины позволит решить проблему аккумуляции энергии в пиковые периоды ее производства и снять ограничения на развитие таких видов возобновляемой энергетики, как солнечная и ветряная. В настоящее время избыточные мощности газовой системы Украины достигли 75%. Пилотные проекты РГК по модернизации газораспределительных сетей показали, что срок их окупаемости достигает 10 лет, для чего необходимы инструменты долгосрочного финансирования и соответствующее изменение регуляторной политики.     Справка: Региональная Газовая Компания - сервисная компания,предоставляет услуги по финансовому, юридическому, технологическому консалтингу для повышения стандартов обслуживания.Клиентами компании являются поставщики газа в 16 регионах страны, а также 19 газораспределительных компаний, на обслуживании которых находится более 250 тыс км газопроводов и 8 млн клиентов   http://novohradvolynskyi.misto.online/news/13143142-rgk-pristupila-k-transportirovke-gazovodorodnoj-smesi-na-pya Wed, 26 2020 15:19:00 GMT http://novohradvolynskyi.misto.online/news/13143142-rgk-pristupila-k-transportirovke-gazovodorodnoj-smesi-na-pya Тройка по истории. Кремль опять путает руссов и русских В международный день родного языка глава Кремля снова заговорил, что русские и украинцы один народ, и до 13-го века в Новгороде и Киеве говорили на одном языке. Языковые отличия, мол появились, когда территории, где сейчас Украина, оказались под Литвой, а потом Польшей. За такой исторический пассаж нужно ставить тройку. А почему не двойку или твердую четверку – объясню. Украинцы есть потомками руссов – титульного народа Киевской Руси, или просто Руси. Руссами были представители славянских племен, которые были потомками антов и склавин – первых в истории славянских союзов. Склавины жили на территории современной правобережной, северной и западной Украины, а анты – в центральной ее части по оба берега Днепра. Те есть современные украинцы проживают на исконно славянских землях с момента зарождения славянства в начале нашей эры. Кроме украинцев, на исконно славянских землях проживают только современные поляки, которые есть потомками первых славян в бассейне между Вислой, Одером и Балтийским морем. Первые славяне в этом регионе назывались венедами. Напомню, что в истории всех славян первое государствообразующее объединение появляется в среде антов в конце 4-го ст.н.э., которое известно до 6-го ст. Дальше держава антов находит свое продолжение в Киевском государстве во главе с династией Кия и его потомков. Читайте также: Мифы "Третьего Рима": русский народ Династия Кия правила с 482 г. (официальная дата основания Киева) до 882 года, когда в Киев прибыли отряды варягов во главе с Олегом и малолетним Игорем, который был из варяжской княжеской династии Рюриков. Варяги приплыли на ладьях из Новгорода (основан в 859 г.) с целью захвата власти. Убив местных князей Аскольда и Дира, Олег как регент Игоря решает, что тот должен начать княжить в Киеве, который в то время был уже довольно известным городом в Европе с 400-летней традицией государственного управления. Новгород, который только недавно был основан варягами, а также прибывшими из северной Польши племенами славян (ильменские словене) и местными финно-уграми, не имел такой стратегической позиции и геополитического значения. С приходом Олега и Игоря Киевское государство начинает называться Русью. Прибывшие варяги быстро славянизируются, перенимают местный язык и культуру. Таким образом, Киевом, после династии Киевичей, начинает править династия Рюриковичей, а Киевское государство – Русь имело и свой титульный народ, к которому относились потомки антов и склавинов. Это племена полян (вокруг Киева), северян с центром в Чернигове (Черниговсая и Сумская обл.), уличей (Черкасская обл.), тиверцев (юг Винницкой и север Одесской обл.), бужан (часть Винницкой и Хмельницкой обл.), которые относились к антам; потомками же склавин были те же поляне вокруг Киева, древляне с центром в Искоростене (Житомирская обл.), волыняне (Ровенская и Волынская обл.), белые хорваты (на меже Черновицкой, Тернопольской, Ивано-Франковской и Львовской обл.). Что касается других территорий Киевского государства, то там проживали народы – подданные Руси, которые называли себя русскими. Русские были на землях, населенных финно-уграми (меря, весь, чудь, ижора, мордва, мокша, черемысы и др.) и пришедших в 8-ом ст. из Польши славянских племен словен (Новгород, Старая Ладога), кривичей (Псков, Изоборск, Смоленск), вятичей (регион Москвы-реки, Тверь, Суздаль), радимичей (юг Смоленской и запад Брянской обл.). Таким образом, руссы были автохтонными славянами, потомками антов и склавин, тогда как русские были славянами польского происхождения (кривичи и словене выходцы из поморской Польши, а вятичи и радимичи – из восточной ее части), которые смешались с мнгогочисленным местным финно-угорским населением. Читайте также: Отличная иллюстрация того, что происходит, когда на трон с ногами забирается высокопоставленный обыватель Когда Киевские князья Рюриковичи посылали на княжение своих сыновей в Новгород, Старую Ладогу, Смоленск, при этом создавая новые города, такие как Владимир на Клязьме, Тверь, Суздаль, Москва, туда с ними из Киева и Чернигова приходили дружинники, духовенство, частично бояре. Поэтому вся прибывшая политическая элита в этих княжествах и городах говорила на языке, на котором общались в Киеве и Чернигове, а обычный народ – на польском варианте славянского языка и местном финно-угорском. При этом нужно понимать, что в Киеве, Чернигове, Переяславе, Владимире Волынском, Галиче – язык руссов был как языком знати, так и народных масс, то есть единственным. В 1240 г. Киев попадает под владение Галицко-Волынских князей. Через полгода город сильно пострадал от захвата татаро-монголами и центр государственности перемещается в Галицко-Волынское княжество. Через 13 лет Галицко-волынский князь Данило от Папы Римского принимает корону, став королем Руси. В это время Москва, Владимир, Тверь, Суздаль, Рязань, Смоленск, Новгород, Псков попадают на 230 лет в зависимость от Золотой Орды и язык руссов теряет на своей значимости в регионах, попавших под ордынскую власть. Киев и земли, где жили руссы, вскоре становятся частью Литвы. В литовском государстве язык руссов опять получил статус официального, а вот на территориях под контролем монголо-татар, он начинает меняться, вбирая словарный запас вятичей, кривичей, словен и языковые конструкции местных финно-угров. Здесь формируется культура русских, которая в языке славянская, а в одежеде и обычаях – чисто финно-угорская (традиция ношения кокошника, косоворотки, игра на балалайке, посещение бани). Со временем, язык руссов на территории Литвы и Польши переходит в украинский, а на территориях, где жили подданные Орды, он трансформируется в русский. Поэтому лидер РФ с одной стороны прав, говоря, что до 13 ст. в Киеве и Новгороде говорили на одном языке – но только в контексте, что в Новгороде именно политическая верхушка придерживалась языковых традиций Киева, а вот широкие народные массы (прибывшие славяне из Польши и финно-угры) – нет. Они-то язык руссов дополнили словарным запасом кривичей, вятичей и словен, а также частично финно-угорской грамматикой, превратив в свой русский язык.  Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube http://novohradvolynskyi.misto.online/news/13140892-trojka-po-istorii-kreml-opyat-putaet-russov-i-russkih Wed, 26 2020 09:20:00 GMT http://novohradvolynskyi.misto.online/news/13140892-trojka-po-istorii-kreml-opyat-putaet-russov-i-russkih Большим гербом Украины станет проект Грушевского. Фото В основе большого государственного герба обязательно должны быть малый государственный герб - трезуб и элементы гербов Войска Запорожского и Галицко-Волынского княжества. http://novohradvolynskyi.misto.online/news/13139841-bolshim-gerbom-ukrainy-stanet-proekt-grushevskogo-foto Mon, 07 2011 19:14:54 GMT http://novohradvolynskyi.misto.online/news/13139841-bolshim-gerbom-ukrainy-stanet-proekt-grushevskogo-foto Культура не поза політикою: важливі імена й дати Цими днями шануємо людей та події, які доводять, що мистецтво та культура не можуть і не повинні бути поза політикою. 25 лютого 1573 року Іван Федорович відкрив друкарню у Львові. Іван Федорович був одним із перших східнослов’янських друкарів. Варто сказати, що першу свою книгу він видрукував разом із білорусом Петром Мстиславцем у Московії. То був славнозвісний "Апостол", який започаткував друкарську справу на тих землях. Видана у європейській манері книга, втім, не була до душі місцевим боярам та духівництву. Саме відбувалося становлення влади Івана Грозного, тому через тиск, спалення друкарні і можливі подальші репресії друкарі покинули Москву. Натомість Федорович оселився у Львові, перед тим помандрувавши територією сучасних Естонії та Латвії, а також відвідавши маєток Великого гетьмана Литовського Григорія Ходкевича у Заблудові. Федорович працює у Львові та Острозі, де, зокрема, видруковує легендарні книги "Буквар", львівський "Апостол" і "Острозьку Біблію". Про походження першодрукаря досі достеменно не відомо. Вважають, що у Львові його називали Іван Москвитин, але не зрозуміло, чи це вказувало на те, звідки він прийшов, чи на те, де він народився, адже сам себе друкар ніколи так не підписував. Дослідники (зокрема, Олександр Орос, Микола Низовий та Ігор Мацько) вважають, що він був уродженцем Лемківщини, навчався у Ягелонському університеті - про це знайдено відповідний запис. На думку істориків він також був залучений до дипломатично-розвідувальної служби князівства Литовського. Так чи інакше, відомо, що у 1566 році Федорович зустрічався з шляхтичем Фіолом Кмітою Чорнобильським, "резидентом" зі збору військово-політичної інформації про Московське князівство. Читайте також: 81 рік по Кулішеві. Як розстрілювали наше Відродження. ФОТО Зазначу також, що відкриття друкарні у Львові не започаткувало тут друкарської справи, а відновило її, адже вона існувала тут і до Федоровича (щонайменше з 1460-го року). Сам він у післямові до львівського “Апостола” пише: “друкарство занедбане відновив”. 25 лютого 1871 року народилася Леся Українка. Майбутня письменниця, перекладачка, культурна діячка Лариса Петрівна Косач народилася у місті Звягель (нині Новоград-Волинський). Родина Лесі українки мала чітку позицію, за що неодноразово страждала. Відтак її батька було переведено до Луцька з обжитого місця у покарання за “українофільську” позицію та за зустріч із Михайлом Драгомановим у Парижі у 1878 році. У березні 1879-го було заарештовано Олену Антонівну Косач – тітку Лесі. Їй інкримінували участь у замаху на очільника жандармів Дрентельна, а пізніше її було заслано до Сибіру на 5 років. Дізнавшись про це, Леся в кінці 1879 або на початку 1880 року написала свою першу поезію – "Надія". 1880 року чоловіка іншої тітки – Олександри Антонівни Косач-Шимановської – Бориса Шиманоського – було також заслано до Сибіру. Читайте також: П#39;ять фактів з життя Лесі Українки, які ви могли не знати Леся Українка підтримувала дружні стосунки із багатьма суспільними діячами свого часу: Іваном Франком, Ольгою Кобилянською, Василем Стефаником, Осипом Маковеєм, Наталією Кобринською та іншими. Сформувавши погляди значною мірою під впливом свого дядька Михайла Драгоманова, письменниця брала участь в українському суспільно-політичному житті, зокрема була учасницею заборонених організацій. Померла у віці 42-х років у Грузії від хвороби, яку лікувала майже все життя. 25 лютого 1887 року у Самборі народився український драматург Лесь Курбас. Видатний режисер, актор, теоретик був засновником спочатку політичного (1922-1926), а потім і філософського (1926-1933) театру в Україні. Театр "Березіль" під його керівництвом зібрав найкращих українських акторів того часу. Однак п#39;єси театру, зокрема, "Народний Малахій", "Мина Мазайло" авторства Миколи Куліша не знайшли розуміння в радянських критиків. Проти Леся Курбаса були висунуті звинувачення в "похмурості", викривленні оптимістичної радянської дійсності. Його позиція не давала спокою владі довгі роки, аж доки його не заарештували у справі УВО 26 грудня 1933 року. Засуджений спочатку на 5 років ВТТ, він все ж став одним із тих культурних діячів, яких було розстріляно 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох у складі "Соловецького етапу". Тоді за декілька днів капітан НКВС Михайло Матвєєв із помічником убив низку представників духовенства та культури, академіків та науковців. Разом із Лесем Курбасом був, зокрема, розстріляний і його друг – уродженець Херсонщини Микола Куліш. Духовні брати за життя, вони навіки поріднилися в тій холодній карельській землі, яка стала їх останнім прихистком. 26 лютого 1933 року у Львові народився митрополит УГКЦ, кардинал Любомир Гузар. У 1944 році він був змушений емігрувати до Австрії, а звідти – до США. У 1993 році попри складну ситуацію в Україні, він з усією монастирською спільнотою з Гроттаферрата повернувся до України. Після повернення з довготривалої еміграції зі США Єпископ Гузар мешкав у передмісті Львова. "Треба збудувати кордон, який чітко і ясно позначить: тут є ми, а ви – з другого боку, там робіть, що хочете. Якщо вони хочуть свою імперію, нехай. Але нехай нам не перешкоджають жити, нехай нам не роблять пакостей, нехай не вчиняють агресії, нехай не видумують якихось претензій, щоб зробити Україну частиною цієї імперії. Нехай нам лишать наш мир, спокій. А ми будемо будувати свою демократичну державу", – говорив пан Гузар про російську агресію в Україні. Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube http://novohradvolynskyi.misto.online/news/13138474-kultura-ne-poza-politikoyu-vazhlivi-imena-j-dati Tue, 25 2020 20:44:00 GMT http://novohradvolynskyi.misto.online/news/13138474-kultura-ne-poza-politikoyu-vazhlivi-imena-j-dati Сьогодні уродини Лесі Українки ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ЛЕСІ УКРАЇНКИЛеся Українка(Лариса Петрівна Косач-Квітка)(25.02.1871 - 01.08.1913)Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка) народилась 25 лютого 1871 року в місті Новограді - Волинському, тепер Житомирської області в інтелігентній, "літературній " родині. Її мати - відома письменниця Олена Пчілка, Батько - юрист, громадський діяч, багато уваги приділяли вихованню дітей (було їх шестеро), їх гуманітарній освіті.Дитячі роки Лесі минали на Поліссі, в краю предковічних соснових борів, таємничих лісових озер, росистих лук. Дівчина росла веселою і жвавою, розумницею і чепурушкою. Серед ровесників виділялась здібністю і працьовитістю.Демократичний стиль життя в родині сприяв зближенню з селянськими дітьми, засвоєнню народних звичаїв, традицій. А фольклор Волині вводив вразливу дівчинку в незвичайний, химерний світ української міфології з її мавками, перелесниками, русалками. Маленька Леся так повірила в існування лісових істот, що потаємно вночі, перемагаючи страх, бігала в ліс і там шукала мавку. В останній рік життя в поемі  "Про велета" Леся Українка згадує:Давно, в дитячий любий вік,в далекім ріднім краюя чула казку. Чула раз,а й досі пам'ятаю.Леся дуже любила музику, старанно вчилась грати на фортепіано. Вважала навіть, що з неї був би кращий музика, ніж поет. Але хвороба (туберкульоз кісток) змусила перервати це захоплення. З болем прощалася з інструментом, якому виливала свої радощі і жалі ("До мого фортепіано"). Проте музика зовсім не полишила, а глибоке її розуміння, відчуття гармонії, мелодії відлунюється у багатьох творах, про що свідчать уже заголовки: "Сім струн", "Мелодії", "Ритми", "Пісні про волю", "Лісова пісня"...Хвороба спричинилась до того, що Леся не змогла ходити до школи, не вчилась у жодному учбовому закладі. Але наполеглива і працьовита, вона здобула глибокі і різносторонні знання. Особливо добре знала літературу - вітчизняну і світову, володіла класичними і основними європейськими мовами, що дало змогу читати в оригіналі твори багатьох письменників світу, перекладати з грецької, французької, німецької, англійської, італійської, польської мов. Історію так досконало вивчила, що у 18 років написала підручник "Стародавня історія східних народів". З юних років цікавилась філософією, знайомилась з науковим соціалізмом, читала марксистську літературу.Швидкому розвитку письменницьких здібностей Лесі Українки сприяла творча атмосфера, в якій зростала, її оточення, серед якого були Михайло Старицький, Микола Лисенко, Іван Франко. Великий вплив на її духовний розвиток мав дядько Михайло Драгоманов, відомий громадський і культурний діяч. Він намагався ввести Лесю у світ культури різних народів, виховати як свідому громадянку, консультував з найрізноманітніших питань.Коли дівчинці було 9 років, заарештували за революційну діяльність її тітку Олену Антонівну Косач. Ця подія надзвичайно схвилювала Лесю і вона написала вірш "Надія" - перший відомий нам твір письменниці. Глибоко вразила Лесю трагічна загибель у каторжанській тюрмі в снігах Забайкалля революційної народниці Марії Ковалевської, матері її найближчої товаришки. У вірші "Віче", згадуючи свої дитячі забави серед руїн замку Любарта в Луцьку, Леся Українка говорить, що діти "таємні товариства закладали", співали "червоні пісні". Відтоді в душі маленької дівчинки - майбутньої великої поетеси - проростали перші зерна протесту і непокори, розуміння того, що живе вона "у небезпечний час", який вимагає "боротись до загину". Відтоді і на все життя її захоплює герой, який "до землі прибитий списом, шепотів: "Убий не здамся!" ("Мрії").Уперше ім'я Лесі Українки з'явилось у 1884р. у львівському журналі "Зоря", де було надруковано вірші 13-літньої поетеси "Конвалія" і "Сафо". З того часу її твори все частіше публікуються в різних виданнях, а 1893 р. у Львові вийшла перша поетична збірка "На крилах пісень".З кінця 80-х років Леся Українка живе в Києві. Вона стає душею літературного об'єднання творчої молоді "Плеяда", часто буває також на потаємних сходах, де читались і обговорювались реферати на політичні теми, велись гарячі дискусії.Плеядівці намагались працювати для народу. Вони готують популярні видання з історії, географії, перекладають твори російської і зарубіжної літератури, пишуть власні твори. З "Плеядою" пов'язаний початок роботи Лесі Українки - прозаїка. Вона пише оповідання "Така її доля", "Святий вечір", "Весняні співи" , "Метелик" та ін., які публікуються в журналах "Зоря", "Дзвінок". Одночасно молода письменниця займається перекладами, віддаючи цій справі багато часу і енергії. Першою ластівкою був переклад оповідань М. Гоголя "Пропаща грамота" та "Зачароване місце", який здійснила Леся разом з братом Михайлом (виданий 1885р. у Львові). Та найбільш уваги приділяє вона поезії Генріха Гейне. У 1893 р. у Львові з'явилась українською мовою "Книга пісень" німецького поета, куди ввійшли 92 переклади Лесі Українки.Та це був час не лише невгамовної праці, крилатих злетів, надій і сподівань. Це одночасно й роки важких страждань молодої дівчини, у якої "була весна, та тільки за вікном". Пекуче боліла нога, вражена туберкульозом.Лікарі радили теплий клімат. І почалися мандрівки в теплі краї, у "добровільне вигнання". Перша поїздка 15-річної Лесі до Чорного моря викликала багато вражень, які вилились в ліричному циклі "Подорож до моря". А далі була Болгарія з дуже дорогою для неї зустріччю з Михайлом Драгомановим, який там жив як політичний емігрант. Далі Крим і його поетичний резонанс "Кримські спогади" та "Кримські відгуки", "Іфігенія в Тавріді". Пізніше Італія, Єгипет.Тут в Криму, 1897р. Леся Українка познайомилась з С. К. Мержинським. Це була надзвичайна людина. Революціонер-романтик, за словами сучасників, він був одним з перших пропагандистів марксизму на Україні та в Білорусії. Лесю Українку вражала душевна краса цієї людини, постійне внутрішнє горіння, глибока інтелігентність, самовідданість у роботі. Мержинський високо цінував письменницьку працю Лесі Українки, шанував її талант, силу волі. Через сприяння Сергія Костянтиновича поетеса знайомиться з редакцією петербурзького журналу "Жизнь", де публікує літературно-критичні статті - "Малорусские писатели на Буковине",  "Заметки о новейшей польской литературе", "Два направления в новейшей итальянской литературе", "Новые перспективы и старые тени". У них "найбільш послідовно представляє в критичному відділі журналу марксистське спрямування думки".Велике горе спіткало Лесю Українку. У березні 1901р. помер Сергій Мержинський, людина, для якої вона "почала нову мрію життя, вмерла і воскресла".Уста говорять: "він навіки згинув!"А серце каже: «ні, він не покинув!»,-так починається одна з поезій, присвячених Мержинському. Його образ оживає у віршах «Завжди терновий вінець», «Порвалася нескінчена розмова», «Квіток, квіток, як можна більше квітів...» та в багатьох інших.Тим часом слова поетеси ширились по Україні. У статі «Леся Українка» І. Франко ставить її творчість поруч з Кобзаревою: «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої хворої дівчини». У 1899р. у Львові виходить друга поетична книжка Лесі Українки «Думи і мрії», письменниця активно друкується в журналах «Народ», «Житє і слово», «Літературно-науковий вісник», готує нову збірку. «Відгуки», яка вийшла у Чернівцях 1902р.Революційні події 1905 року вносять новий струмінь у творчість письменниці. "Мріє, не зрадь... хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною", - такими словами зустріла вона час народного повстання. Того року Леся Українка багато мандрує. У Тбілісі бачила калюжі крові на тротуарах, у Києві - вуличні бої, у Петербурзі була свідком страйку, маніфестацій.У своїй творчості Леся Українка тяжіла до ліро-епосу, вона написала багато поем, серед яких виділяються "Давня казка", "Роберт Брюс, король шотландський", "Віла посестра", "Ізольда Білорука". І хоч переважають тут сюжети, але це не значить, що авторка відривалась від рідного грунту. Незважаючи на "чужі" образи, поетеса ставить проблеми, які були злобою дня тогочасного суспільства.Продовжуючи роботу в галузі перекладу, письменниця звертається до драми Гергарта Гауптмана "Ткачі", з польської на українську мову перекладає вірші Марії Конопницької, з італійської - Ади Негрі. Для російського читача готує і видає в Ростові-на-Дону оповідання Івана Франка "На дне", "К свету", "Сам виноват", "Хороший заработок". Леся Українка перекладала і дбала про поширення на Україні марксистської і соціалістичної літератури. Стараннями письменниці та її товаришів у Львові вийшла ціла серія політичних брошур, на яких значилось: "Видання групи українських соціал-демократів".Особливе місце у творчій біографії Лесі Українки займає фольклор. Починаючи з дитячих літ ("Русалка") і кінчаючи останніми творами ("Про велета"), він органічно входить в образний світ письменниці. Цьому прислужилась її невтомна систематична праця над збиранням скарбів народної духовної культури. Вона збирала і записувала обряди, пісні, думи у виконанні кобзарів, щоб врятувати від забуття. З цих зацікавлень у спадщині письменниці зберігається рукописний зошит колодяженських пісень (весільні, обжинкові, родинно-побутові, веснянки, колядки), друкована збірка "Дитячі гри, пісні й казки" (1903), упорядкований збірник "Народні пісні до танцю"(54 тексти). 30 записів веснянок і пісень з голосу Лесі Українки зробив Микола Лисенко, 225 пісень увійшло до збірки "Народні мелодії. З голосу Лесі Українки", яку упорядкував і видав 1917 р. її чоловік Климент Квітка.В останні роки життя Лесі Українки невблаганно прогресувала хвороба, з якою вона вела "тридцятилітню війну". Поетеса вимушена покинути Україну, холодний клімат не дозволяв жити в рідній стороні і вона оселяється на півдні. Літом жила на Кавказі - в Кутаїсі, Хоні, Телаві, де служив її чоловік Климент Квітка, а на зиму виїжджала в Єгипет. "Найгірше мені те, що я тепер і писати не завжди можу, - скаржилась у листі до Бориса Грінченка, - бо часто від виснаження голова не служить, і то так, як ще зроду у мене не бувало, хіба після операції" (12,282). В одну із мандрівок до Єгипту в січні 1911 р. в морі, серед снігової бурі, закляклою від холоду рукою, вона записала:Хто не жив посеред бурітой ціни не знає силі,той не знає, як людиніборотьба і праця милі.Боротьба і праця. Такий був зміст усього життя Лесі Українки, життя, гідного подиву і захоплення.І серпня 1913 року в невеличкому грузинському містечку Сурамі відходила у вічність Леся Українка - великий поет України і жінка з трагічною долею. Звістка про смерть славної дочки України глибокою скорботою озвалася в серцях мільйонів людей. Не лише на Україні, але й у петербурзькій, московській пресі, в Грузії і Білорусії, навіть на Далекому Сході були вміщені некрологи на її смерть. "До нас докотилась сумна чутка, - писали робітники з Миргорода, - що не стало в Житті славної поетеси Лесі Українки. З приводу смерті поетеси ми, робітники, прилучаємо свій жаль до великого смутку неньки України. Спи ж спокійно, наша сестро, ти була людиною і не даремно жила в світі. Твоя муза найшла співчуття і в душі робітника".Тіло Лесі Українки перевезли до Києва і поховали на Байковому кладовищі. Похорон поетеси перетворився у велику народну демонстрацію. Море людей, море квітів, жандарми зрізали червоні стрічки з вінків, забороняли промови, співи, супроводжували процесію. Але людей прибувало, були й промови, співи. Вітчизна прощалась із своєю дочкою, творчість якої входила в безсмертя. Комментировать http://novohradvolynskyi.misto.online/news/13137107-sogodni-urodini-lesi-ukrayinki Tue, 25 2020 13:29:00 GMT http://novohradvolynskyi.misto.online/news/13137107-sogodni-urodini-lesi-ukrayinki Леся Українка. Геніальна дочка українського народу Національний банк України 25 лютого ввів в обіг нову купюру номіналом 200 гривень із зображенням великої української поетеси Лесі Українки. Вона народилася в цей день 149 років тому. Корреспондент.net згадує цікаві факти з її біографії.   Велика дочка великої матері   Поетеса Леся Українка, яку називають геніальною дочкою українського народу, красою і гордістю нації, духовним вождем української інтелігенції, народилася 25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському під ім'ям Лариса Косач.   Матір'ю Лесі Українки була письменниця Ольга Косач, що ставила на своїх роботах псевдонім Олена Пчілка. Вона була активною учасницею проукраїнського руху, видавала альманах Перший вінок. Встановила сімейною мовою спілкування українську мову і прищеплювала своїм дітям любов до української народної пісні, казок і традицій. Олена Пчілка   Лариса народилася слабкою і хворобливою дитиною. Її мати, не оговтавшись за півтора року після перших пологів, залишає дочку і відправляється на півроку на лікування за кордон. Майбутній поетесі батько не зміг знайти підходящу годувальницю, тому довелося вдатися до рідкісного на той період штучного вигодовування.   Леся була другою дитиною в сім'ї. Старшою дитиною в родині був Міша. Брат з сестрою були настільки прив'язані один до одного, що в родині їм навіть придумали колективне ім'я - "Мішелосіє". Крім них в родині були ще четверо дітей. Леся Українка з коханим братом Михайлом Косачем   Біографи відзначають холодне і дуже суворе ставлення матері до Лесі. Втім, існує версія, що на той момент, коли народилася Леся, вона була небажаною дитиною. Також у дівчинки був свавільний характер, що зовсім не подобалося Олені Пчілці. Лариса і Михайло Косач   Дядьком Лесі Українки був відомий український вчений, засновник українського соціалізму - професор Михайло Драгоманов. Серед іншого, він розробив концепції народності літератури, боровся з псевдонародністю, провінційністю і обмеженістю літератури.   Драгоманов своєю діяльністю викликав інтерес до усної народної творчості, етнографії, міфології українців. Деякі роботи він підписував псевдонімом Українець. Драгоманов значно вплинув на становлення Лесі Українки як письменниці.     У чотири роки вона навчилася читати, в п'ять - грати на роялі, у вісім - писала вірші. У 12 років вона вже друкувалася в журналах. В цей же час вона захворіла на туберкульоз кісток, через що довелося назавжди залишити заняття музикою.   Самостійно вивчила 11 мов, в тому числі латину і грецьку. Перекладала твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра. Написала загалом понад 100 власних віршів і 20 драм. Випустила три збірки.     Леся Українка перебувала під негласним наглядом поліції, і цензура не раз забороняла її твори. Більшість своїх робіт поетеса публікувала за кордоном Російської імперії - Берліні, Дрездені, Празі, Відні.   Смерть наздогнала українську поетесу в місті Сурамі в Грузії 19 липня 1913. Їй було 42 роки. Лесю Українку поховали на Байковому кладовищі в Києві.     Заслуги Лесі Українки   Леся Українка різко розширила традиційні жанри української літератури. Вона також принесла нові образи - з Давнього Єгипту (В дому роботи), давньоєврейської історії (У полоні, На руїнах), періоду раннього християнства (Руфін і Прісцілла, Адвокат Мартіан), європейського Середньовіччя (Роберт Брюс, Стара казка).   У роботах на тему національно-визвольної боротьби з'являються нові образи борців за волю, незалежність, свободу України (поема Самсон, поетичний цикл Сльози-перли, Невільницькі пісні, Триптих, Оргії).   Основними джерелами творчості Лесі Українки стали її власні переживання. Завдяки їм в українській поезії з'явилися надзвичайно прекрасні по глибині ліричності, душевного драматизму і психологізму твори.   Вона вдосконалила формальні можливості української поезії, розвинула естетичні концепції літератури, розширила жанрові і стилістичні можливості поезії, прози, драматургії.   Леся Українка стала найбільшим збирачем українського фольклору, зберігши його для нащадків, знала близько 500 народних пісень, написала роботу по фольклористиці Купала на Волині.   Вишукана лесбійська фантазія   Вважається, що між Лесею Українкою та іншою великою українською письменницею Ольгою Кобилянською були більш ніж дружні стосунки.   Новелу Меланхолійний вальс Кобилянської - історія жіночої дружби і ніжної прихильності - називають вишуканою лесбійською фантазією. Любов жінок тут описується як почуття більш тонке, глибоке і багате на відтінки. Крім того, про любовні стосунки жінок можна зробити висновок зі щоденників і листування.   Варто відзначити, що Кобилянська стала першою в українській літературі жінкою, яка пише охоче і відкрито про іншу жінку. Саме їй належить перша в історії української літератури еротична новела Природа.   Між Лесею Українкою та Ольгою Кобилянською, можливо, були романтичні стосунки   Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet. http://novohradvolynskyi.misto.online/news/13135649-lesya-ukrayinka-genialna-dochka-ukrayinskogo-narodu Tue, 25 2020 10:30:00 GMT http://novohradvolynskyi.misto.online/news/13135649-lesya-ukrayinka-genialna-dochka-ukrayinskogo-narodu Леся Украинка. Гениальная дочь украинского народа Национальный банк Украины 25 февраля ввел в обращение новую купюру номиналом 200 гривен с изображением великой украинской поэтессы Леси Украинки. Она родилась в этот день 149 лет назад. Корреспондент.net вспоминает интересные факты из ее биографии.   Великая дочь великой матери Поэтесса Леся Украинка, которую называют гениальной дочерью украинского народа, красой и гордостью нации, духовным вождем украинской интеллигенции, родилась 25 февраля 1871 года в Новгород-Волынском на Волыни под именем Лариса Косач, но домашние ее ласково называли Леся. Ее матерью была писательница Ольга Косач, ставившая на своих работах псевдоним Олена Пчилка. Она была активной участницей проукраинского движения, издавала альманах Первый венок. Установила семейным языком общения украинский язык и прививала своим детям любовь к украинской народной песне, сказкам и традициям. Олена Пчилка Лариса родилась слабым и болезненным ребенком. Ее мать, не оправившись за полтора года после первых родов, оставляет дочку и отправляется на полгода на лечение за границу. Будущей поэтессе отец не смог найти подходящую кормилицу, поэтому пришлось прибегнуть к редкому в тот период искусственному кормлению. Леся была вторым ребенком в семье. Старшим ребенком в семье был Миша. Брат с сестрой были настолько привязаны друг к другу, что в семье им даже придумали коллективное имя - "Мишелосие". Кроме них в семье были еще четверо детей. Леся Украинка с любимым братом Михаилом Косачем Биографы отмечают холодное и очень строгое отношение матери к Лесе. Впрочем, существует версия, что на тот момент, когда родилась Леся она была нежеланным ребенком. Также у девочки был своевольный характер, что вовсе не нравилось Олене Пчилке. Лариса и Михаил Косач Дядей Леси Украинки был известный украинский ученый, основатель украинского социализма - профессор Михаил Драгоманов. Среди прочего, он разработал концепции народности литературы, боролся с псевдонародностью, провинциальностью и ограниченностью литературы. Драгоманов своей деятельностью вызвал интерес к устному народному творчеству, этнографии, мифологии украинцев. Некоторые работы он подписывал псевдонимом Украинец. Драгоманов значительно повлиял на становление Леси Украинки как писательницы. Леся Украинка в юности В четыре года она научилась читать, в пять - играть на рояле, в восемь - писать стихи. В 12 лет она уже печаталась в журналах. В это же время она заболела туберкулезом костей, из-за чего пришлось навсегда оставить занятия музыкой. Болезнь изменила отношение матери: Пчилка стала проявлять к дочере больше нежности. Самостоятельно выучила 11 языков, в том числе латынь и греческий. Переводила произведения Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспира. Написала всего более сотни собственных стихов и 20 драм. Выпустила три сборника. Леся Украинка в молодости Леся Украинка находилась под негласным надзором полиции, и цензура не раз запрещала ее произведения. Большинство своих работ поэтесса публиковала за границей Российской империи - Берлине, Дрездене, Праге, Вене. Смерть настигла украинскую поэтессу в городе Сурами в Грузии 19 июля 1913. Ей было 42 года. Лесю Украинку похоронили на Байковом кладбище в Киеве. Леся Украинка собирала украинский фольклор   Заслуги Леси Украинки Леся Украинка резко расширила традиционные жанры украинской литературы. Она также принесла новые образы - из Древнего Египта (В доме работы), древнееврейской истории (В плену, На руинах), периода раннего христианства (Руфин и Присцилла, Адвокат Мартиан), европейского Средневековья (Роберт Брюс, Старая сказка). В работах на тему национально-освободительной борьбы появляются новые образы борцов за волю, независимость, свободу Украины (поэма Самсон, поэтический цикл Слезы-перлы, Невольничьи песни, Триптих, Оргии. Основными источниками творчества Леси Украинки стали ее собственные переживания. Благодаря им в украинской поэзии появились необыкновенно прекрасные по глубине лиричности, душевного драматизма и психологизма произведения. Леся Украинка за работой Она усовершенствовала формальные возможности украинской поэзии, развила эстетические концепции литературы, расширила жанровые и стилистические возможности поэзии, прозы, драматургии. Леся Украинка стала стала крупнейшим собирателем украинского фольклора, сохранив его для потомков, знала около 500 народных песен, написала работу по фольклористике Купала на Волыни.   Изысканная лесбийская фантазия Считается, что между Лесей Украинкой и другой великой украинской писательницей Ольгой Кобылянской были более, чем дружественные отношения. Новела Меланхолический вальс Кобылянской - историю женской дружбы и нежной привязанности - называют изысканной лесбийской фантазией. Любовь женщин здесь описывается как чувство более тонкое, глубокое и богатое на оттенки. Кроме того, о любовных отношениях женщин можно сделать вывод из дневников и переписок. Стоит отетить, что Кобылянская стала первой в украинской литературе женщиной, пишущей о открыто о другой женщине. Именно ей принадлежит первая в истории украинской литературы эротическая новелла Природа. Между Лесей Украинкой и Ольгой Кобылянской, возможно, были романтические отношения Новости от Корреспондент.net в Telegram. Подписывайтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet http://novohradvolynskyi.misto.online/news/13135311-lesya-ukrainka-genialnaya-doch-ukrainskogo-naroda Tue, 25 2020 10:30:00 GMT http://novohradvolynskyi.misto.online/news/13135311-lesya-ukrainka-genialnaya-doch-ukrainskogo-naroda Чоловіки Лесі Українки: секрети особистого життя великої жінки Така талановита, впевнена, вперта, розумна, неймовірно сучасна і прогресивна… Така втомлена, вимучена фізично і духовно, така нещасна у коханні. Леся Українка – жінка, чиє ім'я знають далеко за межами України, геніальна письменниця, перекладачка, культурна діячка. До дня її народження згадуємо особисту драму поетеси, її коханих чоловіків та непросте життя. Біографія Лариса Петрівна Косач народилась 25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинському в родині інтелігенції. Її мати, Ольга Петрівна Драгоманова-Косач, – письменниця, більш відома під псевдонімом Олена Пчілка, була активною учасницею жіночого руху, видавала альманах "Перший вінок". Батько – високоосвічений поміщик, котрий дуже любив літературу і живопис. Дитячі роки Лесі минули на Волині: у Новограді-Волинському, в селі Колодяжне, що під Ковелем. Леся дуже любила музику, старанно вчилась грати на фортепіано. Але хвороба – туберкульоз кісток, змусила дівчину припинити заняття. Попри те, що дівчинка не відвідувала заняття у гімназії, це не завадило їй самотужки вивчити 11 мов, та написати для сестер підручник "Стародавня історія східних народів", котрий згодом видали у Катеринославі (нині Дніпро). Перше кохання Своє перше кохання Лариса (справжнє ім'я Лесі Українки) зустріла, коли їй було 15. Максиму Славінському на той час було 18. Він був товаришем старшого брата поетеси Михайла. Перша зустріч відбулася у селі на Київщині, де батьки Лариси мали маєток. Юна Леся Українка На довгі роки плідної праці об'єднали Ларису і Максима поезії Генріха Гейне. Дівчина явно мала до молодого колеги романтичні почуття, про це свідчать її листи братові. Славінський у більш зрілому віці У 1892 році почуття спалахнули з новою силою. Між ними розгорівся справжній роман. Чому з часом стосунки перейшли у дружбу – дослідники не знають. Відомо, що матір письменниці Олена Пчілка недолюблювала Максима. Однак це навряд чи було причиною розриву, адже Лариса була дуже впертою дівчиною. Максимові присвячено чимало інтимної лірики Лесі Українки. Відомо, що після розриву стосунків вони продовжували спілкуватися. Немає жодних згадок про нешанобливі висловлювання ні з боку Українки, ні Славінського. Особиста трагедія Лесі Коли Лесі Українці виповнилося 24 роки її новим захопленням став Нестор Гамбарашвілі. Нестор знімав кімнату в будинку родини поетеси. Вона давала йому уроки французької мови, а він вчив її грузинської. Лесю захоплював Нестор і його особливий народ. Їхні стосунки були більш ніж дружніми. Про це говорять біографи письменниці. А також такі свідчення давала сестра Лесі Ольга. Леся була близька з молодим грузином Гамбарашвілі розбив серце відомої українки. Коли вона поїхала лікуватися у Ялту, він одружився на багатій дівчині. Про це Леся дізналася не від нього особисто, а з листа матері. Зреагувала поетеса на диво іронічно: "Попався, жучку, в панську ручку!" Однак, Леся довго і важко переживала зраду. Вона відправила Несторові десятки листів, які він залишив без відповіді. Імовірно, тому що просто не мав що відповісти. Адже, коли у 1958 році потрапив на могилу колишньої коханої, то щиро плакав. Найщиріше кохання Дослідники біографії Лесі Українки запевняють, що найбільше кохання свого життя вона зустріла під час лікування у Ялті. У 1897 році вона знайомиться з революціонером з Мінська Сергієм Мержинським, який в Ялті лікував туберкульоз легень. Серце Мержинського належало іншій, хоча у них з Лесею був палкий роман Познайомилася майбутня пара завдяки зв'язкам Лесі Українки з кримською соціал-демократичною організацією. Сергій був дуже розумною і ерудованою людиною. Освіту він отримав в Києві, працював над перекладами, захоплювався театром, був громадським діячем. В Криму пара піднімалася на Ай-Петрі. Їхні стосунки почали розвиватися. Однак його хвороба прогресувала… Батьки дівчини були не в захопленні від її стосунків. Адже вона сама усе життя боролося з хворобою, а тут ще одна немічна людина. Леся їздила до Сергія у Мінськ. Вони планували поїхати на лікування у Швейцарію. Упродовж 1901 року Леся Українка 4 рази їздила до Мержинського. Тут стало відомо, що кохання Лесі нерозділене. Сергій кохав іншу жінку. У цей час письменниця написала свою геніальну "Одержиму". Однак вона не покинула його, Мержинський помер на руках Лесі Українки. Леся біля помираючого коханого Леся жахливо пережила смерть коханого. Від стресу і перевтоми її власна хвороба почала прогресувати. До того ж, доглядаючи хворого Мержинського, вона захворіла ще й на сухоти. Аби жити далі, потрібен був знову постільний режим, серйозне лікування. З того часу письменниця жила у санаторіях у Карпатах, у Сан-Ремо. Дві зими провела на Кавказі. Потім знову була Ялта. А далі були Кутаїсі і Берлін. Леся виходить заміж У віці 36 років, за 6 років до смерті, Леся Українка таки виходить заміж. Її офіційним чоловіком стає музикознавець Климент Квітка, давній друг. Пара прожила разом 6 років Климент був на 9 років молодшим від Лесі. У 1907 році вона поїхала до Криму, щоб лікувати його від сухот. Знайомі вони були давно. Коли Климентій був першокурсником, Леся виступала у Київському університеті. Вже тоді він збирав народні пісні, тож вона запропонувала йому записати її пісні. Так і зав’язалося знайомство. У Криму вони й одружилися, без рідні і святкувань, запрошені були лише свідки. Біографи вважають, що пристрасті між парою не було. Леся опікувалася Климентом, називаючи його Кльоня або Квіточка. Дослідники життя Українки переконані, що між ними була радше глибока дружба, довіра, опіка. Квітка був юристом, йому доводилося утримувати своїх рідних. Тож Леся старалася не обтяжувати чоловіка фінансово. Батько продав маєток записаний на Лесю і віддав їм гроші. Але через постійні лікування цього на довго не вистачило. Мама Лесі – Олена Пчілка – взагалі підозрювала, що Климентій повівся на родинні гроші. Однак сімейне життя Лесі протривало недовго. 1913 року вона померла на гірському курорті Сурамі (поблизу Боржомі). Поруч був чоловік та мама. До слова, після смерті Лесі Олена Пчілка постійно спілкувалася з Квіткою, навіть просила про допомогу. Квітка після смерті Лесі надовго залишився сам. У свої 33 він вважав себе вже старим. Але прожив ще 40 років. Аж в 65 років він знову одружився. Його новій обраниці було всього 25 років. Піаністка Галина Кащеєва, як і Леся, померла у 42 роки. До останніх днів Квітка ревнував Лесю до Мержинського. Чи було у Лесі нетрадиційне кохання? Деякі дослідники приписують Лесі Українці роман з Ольгою Кобилянською. Свої здогади вони будують на листуванні, де жінки звертаються одна до одної пестливими словами. Мотиви одностатевого кохання вони знаходять і в драмі "Блакитна троянда" (в першій редакції назва "Нічні метелики"). Дві великі письменниці Однак, більшість біографів впевнені, що великих жінок пов’язувала лише тісна дружба та підтримка. Таким було особисте життя великої письменниці. Її кохання, розчарування, переживання мали великий вплив на творчість. На, без сумніву, геніальну творчість. http://novohradvolynskyi.misto.online/news/13133580-choloviki-lesi-ukrayinki-sekreti-osobistogo-zhittya-velikoyi Tue, 25 2020 06:40:00 GMT http://novohradvolynskyi.misto.online/news/13133580-choloviki-lesi-ukrayinki-sekreti-osobistogo-zhittya-velikoyi Непогода оставила без света 250 населенных пунктов В Украине в результате осложнения погодных условий из-за срабатывания автоматической системы защиты ЛЭП обесточен 251 населенный пункт в 7 областях. Об этом сообщает ГСЧС Украины. В частности, без света остались населенные пункты в Львовской области – 70, Ивано-Франковской – 69, Тернопольской – 65, Волынской – 23, Черновицкой – 12, Житомирской - 11 и Ровенской – 1. К восстановлению электроснабжения привлечены бригады облэнерго. Также синоптики предупреждают, что в связи с перемещением активного циклона, ожидаются осадки в виде дождя и мокрого снега, ночью 24 февраля в западных, днем в юго-восточных областях местами значительные осадки. В Карпатах сегодня ночью значительный снег, сильная метель, на дорогах снежные заносы, гололедица, порывы ветра 40 м/с. Также 24 февраля местами, кроме северо-восточной части, сильный ветер 25-28 м/с. Погодные условия осложнят работу предприятий энергетики и коммунального хозяйства, в Карпатах приведут к нарушению на отдельных участках дорог или прекращению движения транспорта. Ожидаемые погодные условия будут влечь осложнение работы морской отрасли и морского транспорта. Также в пресс-службе Укравтодора сообщили, что по состоянию на 6 утра снег с дождем в Волынской, Ровенской, Черниговской и Сумской областях, на остальной территории Украины дожди. Средняя температура воздуха +1+5. Покрытие на дорогах государственного значения мокрое. Напомним, что ранее в Карпатах спасли четырех заблудившихся туристов. Обморожений или переохлаждений ни у кого из спасенных туристов не зафиксировано. Всех их доставили к местам временного проживания. Новости от Корреспондент.net в Telegram. Подписывайтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet http://novohradvolynskyi.misto.online/news/13128179-nepogoda-ostavila-bez-sveta-250-naselennyh-punktov Mon, 24 2020 06:59:00 GMT http://novohradvolynskyi.misto.online/news/13128179-nepogoda-ostavila-bez-sveta-250-naselennyh-punktov В Волынской области почти высохло озеро Свитязь В сеть выложили фото сильно обмелевшего озера Свитязь, что в Волынской области — вода очень далеко отошла от берега http://novohradvolynskyi.misto.online/news/13110819-v-volynskoj-oblasti-pochti-vysohlo-ozero-svityaz Thu, 20 2020 12:00:00 GMT http://novohradvolynskyi.misto.online/news/13110819-v-volynskoj-oblasti-pochti-vysohlo-ozero-svityaz